Декорації:
макети стріхи з гніздом.
Матеріал:
Іграшки для лялькового театру (горобець, ластівка,шпак).
Ігрові ролі:горобець, ластівка,шпак.
Попередня
робота: читання
та переказ
казки
В.Сухомлинського «Чому ж горобець утік?»
Виходить
казкарка:
Хай
лине дитинство наше -
У
маєвi лiт,
І
не забудеться ніколи
Казки
дивосвiт.
-
Тож
сідайте зручно і подивіться казочку, яку вам покажуть ваші друзі.
КАЗКАРКА:
-
Збудувала
собі ластівка гніздечко під стріхою. Наносила сухої травички й пір’ячка. Постелила. Принесла м’яку пушинку
вночі під голову покласти. А
горобець заліз у її гніздо. Прилітає ластівка, просить горобця.
ЛАСТІВКА:
-
Лети
собі, горобчику, добрий молодчику, до свого гнізда, пусти мене в мою хатку.
КАЗКАРКА:
-
А
горобець насупився і мовчить. Почув її слізні благання шпак та й радить.
ШПАК:
-
Не
проси, ластівко. Це такий розбійник, що ніякі просьби не допоможуть. Висмикни
дзьобом у нього пір’їнку з голови, от він і втече…
ЛАСТІВКА:
-
Як
це можна - висмикнути пір’їну з голови!
Йому ж болітиме.
ШПАК:
-
То
лети та й будуй собі друге гніздо.
КАЗКАРКА:
-
Ластівка
сіла та й задумалась.
ЛАСТІВКА:
-
Що
ж робити? Горобчика жаль, болітиме йому, коли висмикнеш пір’їну. Але ж він
не комашку якусь відібрав у мене, а хатину.
КАЗКАРКА:
-
Затремтіло
від гніву її серце. Розправила крильця ластівка, полетіла стрілою до хатини
своєї, роззявила дзьобика, щоб пір’їну в
злодія висмикнути. Побачив це горобець –
та й утік. Дивується ластівка.
ЛАСТІВКА:
-
Чого
ж він утік?
КАЗКАРКА:
-
То ж чуже не відбирайте-
А своє собі придбайте.
Думайте про своїх друзів,
Щоб самим не бути в тузі.
-
От
і закінчилась наша казочка, малята.
Скажіть, чому ж утік горобець? Чи хотіла
ластівка зашкодити йому? Чому вона так
вчинила?
