Сценарій свята "Т.Г.Шевченко - великий Кобзар України"

Т.Г.Шевченко – великий Кобзар України
свято для дітей старшого дошкільного віку

Мета: Ознайомити дітей із життям і творчістю видатного українського поета Т.Г.Шевченка. Викликати у дітей бажання слухати поетичні твори та співати пісні на вірші Т.Г.Шевченка. Виховувати почуття поваги до українського народу, до його мови.

Обладнання: Декорація української хати, кущ калини біля ставка, каченята пливуть по ставку. Фонограма пісень на слова Т.Г.Шевченка.

Вихователь:
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Кожного року навесні, у березні вся Україна відзначає день народження великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні і ми в нашому дитячому садочку святкуємо його день народження. Ми почитаємо вірші Тараса Шевченка, поспіваємо його пісні, поговоримо про його життя.
Було це давно. У бідній селянській родині – панських кріпаків, яка жила у хатинці із солом’яною стріхою, народився хлопчик.
Назвали його Тарасиком. Батько з матір’ю цілими днями працювали на панщині. Сім’я дуже бідувала, діти часто були голодні, бо нічого було їсти. Рано лишився Тарас сиротою. Йому довелося працювати: носити воду школярам, пасти ягнят за селом, служити козачком у пана. А в панському маєтку було багато речей, які хлопчику хотілося намалювати. Якось ввечері, коли пан з дружиною кудись поїхали, Тарасик запалив свічку і став малювати Він так захопився своєю роботою, що і не почув, коли приїхали його господарі. Дуже вже лаяв пан свого козачка, а потім велів висікти.
Тим би і закінчилася пригода з малюванням, та пан звернув увагу на здібності свого козачка і вирішив віддати його на навчання у велике місто. Але справжнього навчання не було. В поневіряннях і приниженнях проходили дні, місяці…
І Тарас почав потайки ходити до Літнього саду і змальовувати скульптури. Здібності обдарованого юнака помітили знані художники і за великі гроші викупили його у пана, допомогли йому закінчити художню академію.
Вихователь: - Пропоную розглянути репродукції картин Т.Шевченка.
(презентація «Репродукції картин Т.Шевченка». При перегляді картин, вихователь дає пояснення)
Вихователь: - Але ставши дипломованим художником, Тарас Шевченко продовжував писати вірші. В його уяві весь час були картини рідної природи: біленькі хати, ставок, верби, що нахилили свої віти, калинонька серед лугу.
-         А які вірші Шевченка знаєте ви?
(діти розповідають вірші)
Вихователь: - З дитинства Тарас Григорович любив співати пісні. Як був малим, почує де-небудь пісню, відразу запам’ятає.
Давайте і ми зараз заспіваємо «Якби мені черевички».
(діти виконують пісню)
Вихователь: - Ще змалку Тарасик був дуже спостережливим хлопчиком. Він любив дивитися на те, як качечки плавають на ставку і розмовляють між собою, як сонце заходить, як дівчата йдуть з відрами по воду до криниці. Скільки ніжності і любові до рідного краю у його віршах.
Хоровод-інсценізація пісні «Тече вода з-під явора».
Вихователь: - Коли Тарас Шевченко був уже відомим поетом, а жив він далеко від України, то часто згадував своє дитинство, садок вишневий коло хати, де вся сім`я вечеряла після тяжкої праці. Я почитаю вам цей вірш, а ви уявіть собі тихий весняний вечір.
(звучить запис співу солов’я, а вихователь читає вірш «Садок вишневий коло хати»)
Вихователь: - І хоч яке тяжке життя було у Тараса Григоровича, але він завжди тримав у пам’яті світлі спогади про свою рідну Батьківщину – матінку Україну.
(діти читають вірші «Зоре моя вечірняя», «По діброві вітер виє»)
Вихователь: - І часто йому снилася калинонька, яка цвіла на долині край села. Він оспівав її у вірші, де порівнює з молодою красивою дівчиною. Яку ви знаєте пісню Шевченка про калиноньку?
(діти виконують пісню «Зацвіла в долині червона калина».
Вихователь: - Пісні на слова Тараса Григоровича Шевченка співають не тільки в Україні. Їх знають у всьому світі.
Український народ свято береже пам'ять про свого великого Кобзаря. Похований він, як і заповідав, на високій горі над Дніпром. Відтоді ця гора називається Тарасовою. З неї, куди не глянь, пролягає його дорога земля – Україна, видно  широкий і могутній Дніпро.
(лунає запис «Заповіт» Т.Г.Шевченка)
Вихователь: - Дорогі, малята! Любіть Україну так, як любив її  Тарас Григорович Шевченко.