Орієнтовні досліди для дошкільників з об’єктами живої i неживої природи

ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ОБ'ЄКТАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ ПЕРЕХІД РЕЧОВИН ІЗ ТВЕРДОГО СТАНУ В РІДКИЙ ТА 3 РІДКОГО В ТВЕРДИЙ

Завдання: ознайомити дітей із тим, що деякі речовини (лід) можуть змінювати стан залежно від умов (від нагрівання перетворюються на рідину, а під час охолодження — переходять у твердий стан); розвивати здатність виділяти загальні властивості предметів та залежності між ними при зміні  зовнішніх умов.

Дослід 1
Скляні пробірки (можна обрати й інший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробірки у місця з різною температурою повітря.
·        Чому вода надворі перетворилась у лід?
·        Якого кольору лід?
·        Який лід на дотик? Запах?
·        Що відбувається з льодом під час нaгpiвaння? Чому?
Демонструючи на сухій спиртівці дослід, проаналізувати з вихованцями пepexід води у різний агрегатний стан залежно від температури.

Дослід 2
У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.
 Чому бурульки перетворюються на воду з різною швидкістю?
— Як можна прискорити цей процес?
— Чому в морозний день із сонячного боку даху капає вода?


ПЕРЕТВОРЕННЯ РІДИНИ НА ПАР

Завдання: ознайомити дітей з явищем перетворення рідини на пар і навпаки (після нагрівання лід перетворюється на воду; вода під час кипіння — на пар; пар, охолоджуючись, перетворюється на воду); пояснити те, що стан речовин у природі залежить від умов їх існування і доцільної діяльності людини; розвивати уміння дітей встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи.

Дослід 1
Вихователь, нагріваючи воду у прозорій посудині, спостерігає разом із дітьми за процесом кипіння. На склі, яким накрита посудина, утворюється конденсат — дрібні краплини води. Про те, що це краплини води, діти можуть дізнатися і в такий спосіб: пробірку або колбу, в якій кипить вода, накрити промокальним папером, на якому з'явиться мокра пляма. Воду, яка збігла зі скла в посудину, можна перетворити на лід.
Висновки діти роблять самостійно.

Дослід 2
Сушіння лялькової білизни у різну погоду (теплу, вітряну, тиху, похмуру, морозну).
— За яких умов білизна висохне і швидше?
— Чому, чим сильнішим є мороз, тим швидше висихає білизна?
— Чому влітку випадають рясні дощі?
— Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому?
— Коли дощ називають «курячим» або «сліпим»?
— Чому взимку випадає дощ, а влітку інколи йде сніг?

Дослід 3
Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну водою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сонцем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкритою. Наприкінці прогулянки проаналізувати зміни, які відбулися з водою в закритій та відкритій посудинах.
- Чому рівень води в них різний?
- Звідки утворились па кришці краплинки води?
- Чому в суху, спекотну погоду рівень води в басейні, у відкритих водоймах стає нижчим?     
- Як повертається вода па землю?
- Що для цього необхідно?



ВІТЕР

Завдання: дати дітям уявлення про вітер, як рух повітря.

Дослід 1
Запропонувати дітям різко змахнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці.
-  Що при цьому відбувається?

Дослід 2
Підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру.

Дослід 3
 Підставити до вітру вологий палець.
- Що відбувається?

Дослід 4
Під час спостережень на городі, в квітнику або в саду дітям пропонують поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів.
— Чим він зумовлений?
— Які явища супроводжує вітер?
— Чи можна штучно створити вітер? Як?

ДОЩ, СНІГОПАД, ГРАД

Завдання: поглибити уявлення дітей про різні стани воли (рідкий, сипкий, твердий).
Дослід 1
 Довести дітям, що дощ — це прозорі, без запаху і смаку краплини води. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (влітку і восени), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають), різного об'єму.
Дослід 2
Продемонструвати, як після нагрівання в посудині град перетворюється па воду. Зробити проби чистоти води (град — чиста і прозора вода; чистота дощової води залежить від чистоти поверхні, на якій вона збирається).
Дослід 3
Спостереження за перетворенням снігу па воду, води — на лід. Визначення характерних властивостей води.
Продемонструвати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю (при цьому зберігаються характерні властивості льоду). Упродовж зими з дітьми доцільно виготовляти снігові споруди і заливати їх водою.



ПОВІТРЯ
Завдання: ознайомити дітей із властивостями навколишнього повітря (повітрям дихають люди).
Дослід 1
Продемонструвати пусту відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати згорнути пакет в трубочку зі сторони отвору. Що залишилося в мішечку?
Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в інших предметах, що стоять па столах, воно навколо нас.

Дослід 2
Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою.                     
Чому з'являються бульбашки?                                              

Дослід 3
У банку з водою занурити грудочки глини, пісок, шматочки поролону. Чому з'явилися бульбашки навколо предметів?

Дослід 4
Проводити з дітьми дихальні вправи, пояснити значення провітрювання. приміщення.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ 3 ЯВИЩАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

Дослід 1
Повітря є навколо нас. Діти махають аркушиком паперу біля обличчя.

Дослід 2
Повітря  є у пляшці, в губці. Опускають ці предмети в посудину з водою.

Дослід 3
Що важче — повітря чи вода? Діти через соломинку видувають повітря у воду.

Дослід 4
Чи має повітря вагу?
За допомогою палички рівноваги зважують дві кульки (одну надуту, а другу — ні).
Дослід 5
 Повітря від нагрівання розширюється.
На пляшку натягують не надуту кульку й занурюють її у гарячу воду.

Дослід 6
Повітря може звучати.
Діти грають на дудці, слухають у запису шум вітру, мелодію сопілки.
— Повітря — воно яке? (Невидиме, прозоре)
— Але побачити його все ж таки можна. Хочете побачити повітря? Тоді проведемо кілька дослідів.           
Вихователь підходить до свого столу, запрошує дітей стати навколо. Знімає серветку, під якою стоять чотири склянки з водою. Запрошує когось із дітей уважно розглянути склянки.
— Що бачиш на стінках? (Малесенькі бульбашки) Вихователь повідомляє, що це повітря, яким дихають у воді. Звертає увагу дітей па кілька тонких трубочок (для коктейлів).
За бажанням діти беруть трубочки і дмухають через них у четверту
склянку з водою.

Дослід 7
Припущення: повітря відсутнє в навколишніх предметах. Запропонувати кожній дитині щільно складений поліетиленовий мішечок згорнути з боку отвору в трубочку рухами від себе.
— Про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася?
— Якого кольору повітря?

Дослід 8
Припущення: корені рослин не дихають під землею, адже там немає повітря.
Грудочку твердої землі вкинути у трилітрову банку з водою. Спостерігати появу бульбашок.
— Звідки вони взялися? (Із землі)
Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Якщо ґрунт твердий, то в ньому мало повітря, кореням майже нічим дихати. Це-обхідно рятувати рослину від загибелі, розпушуючи землю.

Дослід 9
Припущення: у воді немає повітря.
Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл і занурити зарізом униз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, що з'являються на місцях зрізів.
— Звідки вони взялися в рослині? (3 води) Запропонувати дітям розглянути через збільшувальне скло будову стебла елодеї. Воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Дослід 10
На підвіконня або інше освітлення сонячним промінням місце покладіть дзеркальце і такого самого розміру скельце, попередньо пофарбоване чорною фарбою. Через деякий час діти на дотик визначають, яке скельце нагрілося більше і чому так сталося. Цей експеримент неодмінно сприятиме тому, що малюки правильно пояснять подібні явища (блискуча поверхня скла дзеркальця відбиває сонячне проміння, чорна поверхня другого скельця притягує). Тепер малятам неважко буде зробити правильний висновок.